Якщо генетичний тест показав мутацію — хвороба обов’язково розвинеться

Якщо генетичний тест показав мутацію — хвороба обов’язково розвинеться

Не кожна виявлена генетична зміна означає наявність захворювання і не кожен генетичний варіант означає, що хвороба обов’язково виникне в майбутньому. Генетичне дослідження показує певну інформацію про ДНК людини. Але для правильного трактування результату важливо розуміти, який саме варіант виявлено, у якому гені, як він класифікований, яке його клінічне значення та з якою метою проводилося дослідження.

Не кожен генетичний варіант є патологічним

У ДНК кожної людини є безліч генетичних варіантів. Частина з них є нормальними генетичними відмінностями, які не спричиняють захворювань. Під час генетичного дослідження лабораторія може виявити варіант, але його наявність ще не означає, що він є причиною хвороби.

Саме тому генетичні варіанти оцінюють за їхньою клінічною значущістю. Для інтерпретації результату враховують наукові дані про конкретний варіант, функцію відповідного гена, клінічну картину людини, сімейний анамнез та інші фактори. Особливо важливо це під час широких генетичних досліджень, коли аналізується велика кількість генів. У такому випадку результат може містити знахідки, які потребують додаткового уточнення або не мають безпосереднього зв’язку із симптомами людини.

Генетичний тест може мати різну мету

Генетичне дослідження призначають не лише для того, щоб «знайти мутацію». Залежно від клінічної ситуації тестування може допомогти:

-  підтвердити або виключити певне генетичне захворювання;

-  встановити можливу генетичну причину симптомів;

-  визначити носійство спадкового захворювання;

-  оцінити спадковий ризик розвитку певного захворювання;

-  уточнити ризики для майбутньої вагітності;

-  допомогти визначити подальшу тактику спостереження або профілактики;

-  у випадку онкологічних захворювань — дослідити генетичні зміни пухлини, які можуть мати значення для лікування.

Тобто один і той самий факт — виявлення генетичної зміни — може мати зовсім різне значення залежно від того, яке саме дослідження проводилося.

Наприклад, людина може бути здоровою, але бути носієм

Один із найкращих прикладів — скринінг на носійство спадкових захворювань.

Для деяких захворювань необхідно, щоб дитина успадкувала патологічні зміни в обох копіях певного гена. Якщо людина має такий варіант лише в одній копії, вона може бути здоровим носієм і не мати симптомів захворювання. Водночас вона може передати цей варіант своїй дитині. Саме тому скринінг на носійство може бути важливим під час планування вагітності. Якщо генетичний варіант виявлено в одного з партнерів, лікар може рекомендувати відповідне тестування другого партнера, щоб оцінити репродуктивний ризик.

Тобто результат «носій» не означає, що людина хвора. Він означає інше: певний генетичний варіант є в її ДНК і може мати значення для майбутніх дітей.

А що означає генетична схильність до захворювання?

Інша ситуація — коли генетичний варіант підвищує ризик розвитку певного захворювання.

У такому випадку важливо розрізняти поняття: генетичний ризик ≠ діагноз.

Наприклад, деякі успадковані генетичні варіанти можуть суттєво підвищувати ризик певних видів раку. Але навіть наявність такого варіанта не означає, що людина обов’язково захворіє. На розвиток багатьох захворювань можуть впливати не лише генетичні фактори, а й інші обставини. Тому генетична схильність — це інформація про ризик, а не прогноз із гарантованим результатом. Виявлення спадкового варіанта, пов’язаного з підвищеним ризиком, може стати підставою для більш уважного спостереження, додаткових обстежень або профілактичних заходів — залежно від конкретного гена, варіанта та клінічної ситуації.

Чому важливо знати, який саме варіант виявили?

У генетичному звіті можна зустріти різні формулювання щодо клінічної значущості варіанта. Зокрема, лабораторії можуть класифікувати варіанти як:

-  патогенні;

-  ймовірно патогенні;

-  варіанти невизначеного клінічного значення;

-  ймовірно доброякісні;

-  доброякісні.

Тому недостатньо побачити у результаті слово «variant» або «mutation» і зробити висновок про наявність захворювання. Ключове значення має не сам факт відмінності в ДНК, а її доведений або ймовірний вплив на здоров’я. Окрему категорію становлять варіанти невизначеного клінічного значення — VUS. Їх виявлення не слід автоматично трактувати як підтвердження генетичного захворювання. Американський коледж медичної генетики та геноміки окремо наголошує на необхідності обережної інтерпретації таких результатів.

Не всі генетичні зміни є спадковими

Ще одна важлива відмінність — успадковані та соматичні генетичні зміни. Успадковані варіанти присутні в клітинах організму від народження і можуть передаватися від батьків дітям. Натомість соматичні зміни виникають протягом життя в окремих клітинах. Вони не передаються дітям, оскільки виникають не в статевих клітинах. Це особливо важливо в онкології. Генетичне дослідження крові або слини може використовуватися для пошуку успадкованих варіантів, які впливають на ризик розвитку раку.

А дослідження клітин пухлини може виявляти соматичні генетичні зміни, які виникли вже протягом життя та можуть допомогти лікарю визначити особливості пухлини й підібрати лікування. Це різні дослідження, які відповідають на різні медичні запитання.

Чому генетичний результат не варто розшифровувати самостійно?

Генетичний звіт може містити складні терміни, назви генів, варіантів та їхню класифікацію. Але навіть правильно прочитане формулювання не завжди дозволяє самостійно визначити, що саме воно означає для конкретної людини.

Для інтерпретації результату важливі:

-  конкретний генетичний варіант;

-  його класифікація;

-  тип генетичного дослідження;

-  причина, з якої тест призначили;

-  симптоми та результати інших обстежень;

-  особистий і сімейний анамнез;

-  у деяких випадках — результати генетичного тестування інших членів родини.

Саме тому після генетичного тестування важливо обговорити результат із лікарем або фахівцем із медичної генетики. Генетичне консультування допомагає не лише пояснити результат, а й визначити можливі подальші кроки.

Тому позитивний результат генетичного тесту — не завжди «вирок»

Фраза «у мене знайшли мутацію» може звучати лякаюче, але без контексту вона мало що говорить про реальний стан здоров’я людини. Генетичний результат може означати:

-  носійство — людина не має захворювання, але може передати відповідний варіант дитині;

-  підвищений ризик — ймовірність розвитку певного захворювання вища, ніж у людей без цього варіанта, але захворювання не гарантоване;

-  підтвердження генетичного захворювання — у певних клінічних ситуаціях генетичний результат разом із симптомами та іншими даними може підтвердити діагноз;

-  варіант невизначеного значення — наразі недостатньо доказів, щоб визначити його клінічне значення;

-  соматична зміна — генетична зміна, яка виникла протягом життя в певних клітинах і, зокрема, може мати значення для характеристики пухлини.

Тому генетичне дослідження не варто сприймати як тест, який просто відповідає «буде хвороба» або «не буде хвороби». Це інструмент, який допомагає отримати додаткову інформацію про генетичні особливості людини, можливі ризики та причини певних станів. А те, що саме означає конкретний результат, визначається сукупністю генетичних і клінічних даних.

Генетика — це не вирок, а інформація, яку важливо правильно інтерпретувати.

У Mediclub доступні генетичні дослідження для оцінки носійства спадкових захворювань, діагностики генетичних станів, оцінки спадкового онкологічного ризику та інших клінічних завдань. Не знаєте, яке дослідження потрібне саме вам? Запишіться на консультацію — лікар допоможе визначити доцільний варіант обстеження та пояснить, як правильно інтерпретувати його результат.