Важко сказати, яка група людей більше схильна до такої недуги. Хвороба зустрічається і в молодих людей 20 років, і в дорослих – від 50 років. У чоловіків вона буває частіше, але у жінок каміння більшого розміру, тож захворювання протікає складніше. Активніше хворіють люди, які мешкають у містах, що пов'язано з екологією, якістю води.

Хвороба може бути хронічною, з періодичними рецидивами, а може проявити себе лише одного разу і після лікування пацієнта більше не повертатися.

Симптоми

До перших ознак сечокам'яної хвороби відносяться відчуття поколювань або тупого болю в ділянці нирок, а також сечового міхура. Повинно насторожити і прискорене сечовипускання. Коли хвороба розвивається до серйозного рівня, виявляються інші симптоми:

• різкий біль. Терпіти такий біль дуже складно, він важко переноситься пацієнтами; нудота та блювання на тлі нападів болю; болючі відчуття під час сечовипускання; відсутність сечовиділення. Це в тому випадку, якщо камінь перекриває сечовидільну систему; кров'яні частки у сечі. Не трапляється цей симптом лише у 8% пацієнтів; підвищена слабкість, стомлюваність; озноб; підвищення температури.

Якщо вияили симптоми сечокам'яної хвороби, ні в якому разі не лікуйтеся самостійно, не намагайтеся перечекати болючі відчуття – негайно звертайтеся до лікаря.

Сечокам'яна хвороба, якщо вчасно не допомогти пацієнтові, може призвести до більш серйозних наслідків - проникнення, розвиток та поширення інфекцій у сечовивідні шляхи; пієлонефрит та інші захворювання нирок; нефросклероз. Це перетворення тканин нирок, пов'язані з дегенеративними процесами; проблеми з кишечником – зокрема парез; скупчення гнійних утворень; ниркова недостатність та бактеріальний шок.

Якщо камінь не прибрати, то в процесі розвитку хвороби може навіть відмерти нирка – це вкрай небезпечно та ризиковано, тому захворювання потребує ефективного та ретельного лікування.

Причини

Є багато причин сечокам'яної хвороби, основні зводяться до наступного:

• Вживання води з великою кількістю мінералів. Її ще називають твердою водою. Найсильніше сприяє розвитку захворювання вода, перенасичена солями кальцію; 
• Меню, насичене високобілковими продуктами, а також надто кислими та гострими стравами; 
• Дефіцити окремих вітамінів – частіше відносяться до групи В та вітамін А; 
• Гіподинамія - тобто недостатньо рухливий спосіб життя теж сприяє сечокам'яній хворобі; 
• Розвитку каміння сприяє надмірне вживання алкоголю; 
• Прийом деяких ліків не за інструкцією, у надмірній кількості; особливості будови сечовидільної системи
• Різні запалення, серед яких уретрити, цистит тощо; порушення обмінного характеру; 
• Серйозна та регулярна зневодненість організму; 
• Підвищена кислотність організму.

Багато із зазначених причин сечокам'яної хвороби можуть діяти в сукупності, комплексно – все залежить від ситуації.

Лікування

На схему лікування сечокам'яної хвороби впливають параметри каменю цистолітіаз, місце знаходження, вплив на загальний стан пацієнта. Також враховуються особливості перебігу хвороби. Головне завдання при лікуванні цистолітіаз видалити камені із сечовидільної системи. Їх або розчиняють, або отримують шляхом хірургічного втручання.

Таким чином, лікування сечокам'яної хвороби зводиться до кількох моментів:

• Прийом певних ліків; 
• Фізіотерапія; 
• Дієта; 
• Операція.

Щоб повернути хворому якість життя, проводиться усунення больового синдрому, призначаються спазмолітики. В окремих випадках потрібні дуже сильні знеболювальні.

Процес розчинення каміння нешвидкий, деякі методи дають результат далеко не відразу – програма вибирається за ситуацією і постійно контролюється лікарями.

Що стосується хірургічного втручання, то види операцій теж різні – існує понад п'ять технік, які підбирають на основі стану пацієнта та особливостей каменю (каміння).

Профілактика

Заходами профілактики сечокам'яної хвороби є такі дії:

• звертатися до лікаря, якщо коліки виникають дуже рідко і особливо не турбують. Проблему краще вивчити на самому початку та призначити ефективне лікування;
• проходити планові огляди, якщо вже були якісь урологічні захворювання;
• харчуватися корисними продуктами, знижуючи кількість гострого, солоного, жирного;
• виключати чи максимально мінімізувати вживання алкоголю;
• випивати добову норму води, не порушувати питний режим. Вода має бути якісною, очищеною через фільтр;
• щодня рухатися, приділяти час фізичної активності.

Ці нехитрі рекомендації щодо профілактики сечокам'яної хвороби допоможуть значно знизити ризики.

Чекаємо на Вас в MediClub!